Юліуш Бардах |
Народився Юліуш Бардах 3 березня 1914 року в Одесі. Навчався у гімназії ім. Коперника у Володимирі-Волинському, потім в університеті ім. Баторія у Вільно.
У 1938–1939 роках працював редактором віленського друкованого видання «Robotnik». Був членом Польської соціалістичної партії,
Під час Другої світової війни, з 1943 року, служив у званні полковника політико-виховної служби Війська Польського в СРСР.
У 1945–1947 — військовий аташе в посольстві Польщі у Москві.
У 1948 році захистив докторську дисертацію в Ягеллонському університеті Кракова.
Юліуш Бардах є автором наукових робіт з питань державного будівництва та права Литви і Польщі, польського парламентаризму, порівняльної історії права.
Професор Варшавського університету, член Польської академії наук (ПАН), з 1983 член-кореспондент, з 1989 — дійсний член-кореспондент ПАН.
Був науковим співробітником Інституту історії держави і права Польщі, членом Ради Інституту історії права і Ради факультету права та адміністрації Вроцлавського університету, комітету з історичних наук ПАН, Комітету правознавчих наук ПАН, Варшавського наукового товариства і низки ін.
У 1995 році університет в місті Лодзь, 19 листопада 1996 — Варшавський університет, a в 1997 — Вільнюський університет присвоїли Юліушу Бардаху звання докторa honoris causa.
Юліуш Бардах був почесним членом Польського історичного товариства і Варшавського наукового товариства, а також членом багатьох закордонних наукових установ, товариств та організацій, зокрема: Академії Nazionale dei Lincei в Римі і Commission Internationale des Etudes Slaves, редакцій наукових видань, у тому числі «Czasopisma Prawno – Historycznego», лауреатом Історичної премії тижневика «Polityka» і «Nagrody Przeglądu Wschodniego ».
Був кавалером Великого хреста Ордена Відродження Польщі та Офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Литвою».
Помер Юліуш Бардах 26 січня 2010 року у Варшаві, похований на варшавському кладовищі Військові Повонзкі.
У 1938–1939 роках працював редактором віленського друкованого видання «Robotnik». Був членом Польської соціалістичної партії,
Під час Другої світової війни, з 1943 року, служив у званні полковника політико-виховної служби Війська Польського в СРСР.
У 1945–1947 — військовий аташе в посольстві Польщі у Москві.
У 1948 році захистив докторську дисертацію в Ягеллонському університеті Кракова.
Юліуш Бардах є автором наукових робіт з питань державного будівництва та права Литви і Польщі, польського парламентаризму, порівняльної історії права.
Професор Варшавського університету, член Польської академії наук (ПАН), з 1983 член-кореспондент, з 1989 — дійсний член-кореспондент ПАН.
Був науковим співробітником Інституту історії держави і права Польщі, членом Ради Інституту історії права і Ради факультету права та адміністрації Вроцлавського університету, комітету з історичних наук ПАН, Комітету правознавчих наук ПАН, Варшавського наукового товариства і низки ін.
У 1995 році університет в місті Лодзь, 19 листопада 1996 — Варшавський університет, a в 1997 — Вільнюський університет присвоїли Юліушу Бардаху звання докторa honoris causa.
Юліуш Бардах був почесним членом Польського історичного товариства і Варшавського наукового товариства, а також членом багатьох закордонних наукових установ, товариств та організацій, зокрема: Академії Nazionale dei Lincei в Римі і Commission Internationale des Etudes Slaves, редакцій наукових видань, у тому числі «Czasopisma Prawno – Historycznego», лауреатом Історичної премії тижневика «Polityka» і «Nagrody Przeglądu Wschodniego ».
Був кавалером Великого хреста Ордена Відродження Польщі та Офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Литвою».
Помер Юліуш Бардах 26 січня 2010 року у Варшаві, похований на варшавському кладовищі Військові Повонзкі.