Домінік П'єр Де ля Фліз (фр. Dominique Pierre de la Flise) — український етнограф французького походження, дослідник, художник, публіцист, доктор медицини, хірург Імператорської Московської медико-хірургічної академії, член Імператорського академічного медичного Віленського та Київського товариств, старший лікар Київських державних маєтностей.
Народився Домінік П'єр Де ля Фліз у родині лікаря 18 грудня 1787 року в місті Нансі у Франції. Освіту здобув у Франції у королівському медичному коледжі.
Перед вторгненням до Росії французька армія нараховувала біля п'яти тисяч медиків. Медичну службу армії Наполеона очолювали генерали-інспектори, серед яких був фармацевт.
Доля самого Домініка П'єра Де ля Фліза тісно пов'язана з Україною. Полонений російською армією у листопаді 1812 року під Смоленськом, поранений помічник головного хірурга імператорської гвардії Наполеона Д.-Ж. Ларрея, капітан Другого гренадерського полку не забажав повертатися додому, хоча мав таку можливість.
Спочатку Домінік П'єр Де ля Фліз проживав у Росії, потім переїхав до України. Він зізнавався, що розрив із Францією пригнічував його, але в Україні він знайшов свою другу вітчизну. Де ля Фліз одружився із Софією Маркевич, племінницею генерала Василя Гудовича. Завдяки протекції генерала у 1820-х отримав посаду лікаря державних маєтностей Київської губернії. У Російській імперії Домінік П'єр Де ля Фліз став професором Імператорської Московської медико-хірургічної академії, членом Імператорської академічної медичної, Віленської і Київської спілки, дійсним членом комісії при Імператорському університеті Святого Володимира, старшим лікарем управління Київських Державних маєтностей, отримав титул надвірного радника.
У 1845 році за програмою Російського географічного товариства розпочав дослідження «медичної географії» Київської губернії з метою з'ясування впливу навколишнього середовища на здоров'я людини. Під час подорожей по селах і містечках Київщини зібрав і узагальнив чималий фактичний матеріал, на підставі якого склав комплексну характеристику життя українського населення. Дав опис розселення українців за методом історико-етнографічного районування. Саме йому Російська географічна спілка довірила роботу "Этнографические описания крестьян Киевской губернии, а в особенности состоящих в Государственных имуществах, и разные местные исторические памятники, древности и рисунки". У 1860 році Домінік П'єр Де ля Фліз створив українсько-російський словник (малоросско-русский словарь), переважно для власного використання. Там 1152 терміни різних явищ культури, побуту. Вони стосуються господарської діяльності, сімейного, громадського побуту, знарядь праці, транспортних засобів, народних страв, обрядовості, вірувань, розваг, ігрової культури. Був автором мемуарів про військову кампанію 1812 року і опису повстання Чернігівського полку, склав перелік осіб (понад 3000), з якими зустрічався у Франції, на Балканах, в Італії, Росії, Україні. Та найвагомішою працею Де ля Фліза стали дев'ять рукописних альбомів з різних аспектів культури та побуту українців, їх господарської діяльності, природи, топографії краю. Найбільший з тих альбомів - медико-топографічний опис київської округи (1854 р.), написаний французькою та російською мовами, супроводжується кількома сотнями кольорових малюнків, зроблених самим автором. Через те, що Домінік П'єр Де ля Фліз був медиком, його метою було збирання матеріалів з медичної географії, тобто дослідження впливу довкілля на здоров'я людини. Описи стосуються переважно двох регіонів України Полісся і Наддніпрянщини. В альбомі "Етнографічний опис селян Київської губернії" автор зафіксував багато переказів, легенд, відомостей про пам'ятки старовини. Зафіксував багато відомостей про Державні маєтності з додатком малюнків, виконаних самим Де ля Флізом. При чому він не допускав жодної стилізації зображення. На своїх малюнках Домінік П'єр Де ля Фліз також зображував численні види тваринного і рослинного світу. Для одного зі своїх альбомів Де ля Фліз взяв слова Жан-Жака Руссо: "Якщо неможливо, щоб усі люди були щасливими, треба прагнути, щоб нещасливих було якомога менше".
Домінік П'єр Де ля Фліз пішов у відставку зі званням надвірного радника. Помер у 1861 році у Ніжині.
Альбоми Домініка П'єра Де ля Фліза:
- Перший альбом — "Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи...". — Київ, 1854. — 1245 стор. Належав історику О.М. Лазаревському. Зберігається в ЦНБ (Київ).
- Другий альбом — текстовий без ілюстрацій, ідентичний першому. — Київ, 1857 р. Зберігається в ЦНБ (Київ).
- Третій альбом — "Етнографічний опис селян Київської губернії..." — Київ, 1854. — 154 стор. Належав Церковно-археологічному музею при Київській духовній академії, згодом архімандриту Евгену Волховітінову, а в 1920-х pp. — Д.Ф. Красицькому. Зараз зберігається в ЦНБ (Київ).
- Четвертий альбом — ескізів поселень (без року і назви; на думку В. Горленка, він був підготовлений у 1851р., оскільки на одному малюнку стоїть ця дата). Зберігається в ЦНБ (Київ), має 86 стор.
- П'ятий альбом — "Костюми селян... округів Київського, Сквирського і Черкаського намальовані для складання медико-топографічного опису..." — 1851 р. — 10 стор. Знаходиться в ЦНБ (Київ), в фонді О. Попельницького.
- Шостий альбом — "Коротка етнографія Київської губернії..." — Сквира, 1854. 187 стор. Належав М. Юзефовичу, потім зберігався в його фонді (Історія Києва, Ч.1, ЦНБ), зараз — в архіві АН Росії (СПб).
- Сьомий альбом — "Медико-топографічний опис...Київської округи." — 1848 р. 1195 стор. Належав В. Тарновському. Зараз зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї.
- Восьмий альбом — "Медико-топографічний опис... Сквирського повіту." — Мала Чернявка, Сквирського повіту, 1849 р. — 321 стор. Належав В. Тарновському. Зараз зберігається у Чернігівському обласному історичному музеї.
- Дев’ятий альбом малюнків (археологія, портрети), б/р., 16 стор. Зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї.
Альбоми Домініка П'єра Де ля Фліза були створені за програмами Комісії для опису губерній Київського навчального округу і Російського географічного товариства протягом 1848–1857 pp. Згодом вони розійшлися за різними збірками і дотепер знаходяться в архівах Києва, Чернігова і Санкт-Петербурга. Деякі з них дивом збереглися, хоча відомо, що далеко не все з творчої спадщини Де ля Фліза дійшло до нашого часу.
