 |
| Анатолій Гелескул |
Анатолій Михайлович Гелескул (21 липня 1934 – 25 листопада 2011) — російський поет-перекладач, есеїст, іспаніст, полоніст.
Батько — Михайло Никитич (1907-1982), гірський інженер, уродженець села Новокашпірского (місцева назва — Кашпір-Рудник; з 1997 року входить до складу Сизрані) Самарської області. Доктор технічних наук, професор Московського гірничого інституту, автор довідників з гірничої виробки корисних копалин. У 1937 р. був заарештований органами НКВС, кримінальна справа закрита через відсутність доказової бази звинувачення. Мати - лікар-фтизіатр. Анатолій Михайлович навчався у Гірничому інституті, але був виключений за видання студентського журналу. Закінчив Московський інститут нафтохімічної і газової промисловості, до 1968 працював у геологорозвідувальних партіях на Кавказі. Почав друкуватися у 1957 році. Вірші Леона Феліпе в перекладах Гелескула (1964) високо оцінила Анна Ахматова. Анатолій Гелескул був лауреатом премії "Іноліттл" (1966), "Ілюмінатор" (2001), першим лауреатом премії "Мастер" (2007). Найбільш відомі роботи перекладача Анатолія Гелескула: з іспанської - народні пісні, Хорхе Манріке, Гарсіласо де ла Вега, Сан-Хуан де ла Круз, Кеведо, Мачадо, Хіменес, Леон Феліпе, Лорка, Вальхео, Уідобро, Ернандес, Пас, Елісео, Дієго, Синтіо Вітьєр; з французької - Т. Готьє, Нерваль, Годьєр, Верлен, Аполлінер; з португальської - Фернандо Пессоа; з німецької - Райнер Марія Рільке; з польської — Адам Міцкевич, Норвід, Лесьмян, Івашкевич, Галчинський, Стафф, Лехонь, Бачинський, Боровський, Тадеуш Новак, Єжи Гарасимович, Віслава Шимборська, Чеслав Мілош, Ян Твардовський. Також перекладав драми (Лорка) і прозу (Хосе Ортега-і-Гассет, Хіменес). Публікував статті про зарубіжну словесність і російську поезію (Марія Петрових, Анатолій Якобсон, Наталія Ванханен). Помер Анатолій Гелескул 25 листопада 2011 року після тривалої і важкої хвороби. Наприкінці життя практично осліп, але продовжував працювати з допомогою дружини.
