 |
| Костянтин Камишний |
Народився 02 червня 1923 року в селі Новий Орлик Полтавської області. Малювати почав у шкільні роки. Сину селянина довелося наполегливо засвоювати техніку роботи олійними фарбами, хоча він умів працювати аквареллю, вуглем, олівцем. Замість полотна і ватмана часто використовував звичайні куски фанери.
Перша "персональна" виставка малюнків відбулася, коли Костя ще навчався у 7-му класі. Після закінчення школи мріяв стати художником, але поступити в художнє училище не вдалося. Працював у місцевому колгоспі, потім - у сільраді. Малював портрети односельців, робив копії з картин відомих художників, писав пейзажі рідного краю.
У вересні 1941 року Костантин пішов добровольцем на фронт, брав участь в оборонних боях під Харковом, потім потрапив до навчальної танкової бригади, де проходив службу до кінця війни, спочатку - курсантом, потім - інструктором і командиром відділення.
По закінченні війни вступив до військового училища. Потім була армійська служба в Німеччині і ряді частин 8-ої механізованої армії в Житомирі.
З 1950 по 1952 рік навчався у Всесоюзному Будинку народної творчості в Москві. В 1955 році у званні старшого лейтинанта звільнився в запас. Деякий час працював у художній майстерні в гарнізонному Будинку офіцерів. Одружився. Відтоді його творчою музою на все життя стала Дружина Євгенія Михайлівна. У травні 1955 року Костянтина Камишного приймають до товариства художників міста. Він працює над виконанням різних замовлень, оформлює стенди і плакати, паралельно пише картини та бере участь у різноманітних виставках. З 1968 по 1978 рік К. Камишний працює директором художньо-виробничого комбінату в Житомирі. З початку 70-х років бере участь у всіх обласних та низці республіканських виставок.
Творчість митця була помічена не лише в Україні, а й за кордоном. В 1976 році японська картинна галерея "Геккосо" відібрала на виставку в Японію більше 20-ти його картин, причому 19 з них було закуплено.
Картини Костянтина Камишного знаходяться в різних приватних художніх колекціях США, Росії, Німеччини, Ізраїлю, Японії, Марокко.
Сім полотен художника зберігаються в Житомирському краєзнавчому музеї. Це "Червоні гвоздики", "Горобина", "Натюрморт", "Човни", пейзаж і два жіночих портрети (Г. Загривої і Марії Мороз).
У 2002 році у виставковому залі музею експонувались його картини "Портрет Марії Мороз", "Натюрморт".
Високу оцінку мистецтвознавців отримали портрети дружини і сина митця, натюоморти "Іриси", "Троянди", "Бузок", "Квіти", "Розбите серце" та інші.
10 жовтня 2002 року у виставочному залі Будинку художників м. Житомира була виставлена одна з улюблених картин Костянтина Камишного "Портрет народного артиста України Петра Кукуюка в образі Ярослава Мудрого".
Картини допомагали Костянтину Камишному перенести тяжку хворобу, що вклала його в ліжко. Спілкування зі своїми творами надихало на творчість, в голові виникали нові задуми, але малював він їх лише в думках.
12 квітня 2010 року Україна втратила талановитого художника.
Відзнаки і нагороди Костянтина Камишного:
- кавалер орденів Вітчизняної війни та Богдана Хмельницького, майор у відставці
- 1935 р. - грамота за участь в Республіканській виставці за портрет "Катерина"
- грамоти за активну творчу діяльність і участь в Республіканських художніх виставках
- грамоти Обласної асоціації майстрів народної творчості та ремесел "Берегиня"
- грамоти Житомирського обласного відділення Українського фонду культури за активну участь в багатьох культурних заходах з естетичного виховання трудящих області
- лауреат премії ім. Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури (2003).
